КОКАИН FishScale Шахты

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Слава всем, кто тусит на уровне! Хочу рассказать вам одну историю, как я купила закладки кокаина и начиталась в библиотеке до отказу. Это был жуткий кик, который я запомню на всю жизнь. Друзья, держитесь крепче, ведь я веду вас в мир улиц и наркотиков!

В этот день я решила осуществить мою давнюю мечту и стать настоящим царем уличного стиля. Я напялила свои самые крутые тряпки, нацепила цепи и отправилась на поиски закладок. На каждом углу я слышала разговоры о марихуанке, гашише и кокаине. Я дышала этими словами, мечтала об этом кайфе, который можно испытать только с помощью таких закладок!

И вот, после пары часов блуждания по улицам, я встретила своего старого знакомого Жеку. Он был известен в широких кругах как настоящий коннектор. Жека всегда имел под рукой все, что душе угодно.

"Эй, бро, ты что тут делаешь?" - спросил меня Жека, смотря на меня с удивлением. "Хочу кайфануть, ты чего-нибудь можешь мне предложить?" - спросила я, не сдерживая своего волнения.

Жека ухмыльнулся и достал из кармана пакетик с белоснежным порошком - моей заветной мечтой. "Держи, братишка, наслаждайся!" - сказал он, протягивая мне пакетик.

Я была на седьмом небе от счастья! Скорее всего, весь город слышал мой восторженный крик. Я выложила хрусты на стол и начала приготовление моего первого небесного заклинания. Я закинула кокаин в ноздри и мгновенно отвиснула. Чувствовала себя настоящим богом улиц! Никакие проблемы и тревоги не могли меня задеть в этот момент.

Но, друзья, к сожалению, этот кайф не мог продолжаться вечно. Поэтому, решив не тратить его зря, я решила отправиться в библиотеку. Да-да, вы не ослышались. На кокаине я была способна на любые экстремальные идеи!

В библиотеке царил затишье и умиротворение. Мне казалось, что каждая книга вдохновляет меня на новые высоты. Я вглядывалась в буквы, слова и фразы, всасывая их в себя. Мой мозг взрывался от фантазий, а сердце билось в такт моим наркотическим мыслям.

Закладки кокаина делали своё дело, и я погружалась в мир литературы, как никогда раньше. Даже толстенные тома казались мне маленькими и легкими. В воздухе чувствовался аромат гаррика и афганки, словно все книги были спрятаны в долгих коридорах библиотеки.

И вот я решила начитаться в хлам. Сидя за столом, я переворачивала страницы, словно обжигая пальцы. В голове у меня был полный бардак, идеи смешивались с наркотическими образами. Я все понимала, но ничего не могла объяснить.

“Белое молчание упало на веки…” - прокрутилось в моей голове одно знакомое изречение. Я погрузилась в прекрасный мир книг, где каждая буква была наркотическим стимулом для моего мозга.

Мое путешествие в наркотическое пиршество продолжалось несколько часов. Я стояла на грани безумия и гениальности. Мозг работал на полную мощность, выдавая идеи, которые раньше даже не могла представить. Я казалась сумасшедшей, но внутри меня горел огонь творчества.

"Дивный новый мир" - прошептала я, закрывая глаза и наслаждаясь морфием, который расползался по моему телу. В этот миг я поняла, что литература может быть настолько наркотической, насколько наркотики - литературными.

Но, как и все наркотики, этот кайф должен был закончиться. Мои хрусты истощились, а закладки кокаина остались лишь воспоминанием. Я покинула библиотеку с чувством пустоты внутри себя. Вся эта буря эмоций и идей исчезла так же быстро, как появилась.

Вернувшись домой, я поняла, что все это было лишь наркотическим перебором. Но я благодарна этому опыту, ведь благодаря ему я понимаю ценность литературы и силу наркотиков.

Спасибо за внимание, мои друзья! До встречи на уровне!